ЕКСКЛЮЗИВНО: Руслан Малиновський про інтереси Роми, збірну та визначний сезон Генка

Ексклюзивно для Footballhub! Півзахисник збірної України та бельгійського Генка Руслан Малиновський про фанатів, збірну та Генк.

Як ставлюся до надмірної уваги з боку фанатів? У Бельгії так прийнято, наприклад. У нас тренери говорять, що спілкуватися з вболівальниками – це ваша робота. Звичайно, складно, коли ти щойно після тренування, весь спітнілий і втомлений, але треба приділити час фанатам, автографи роздати, фото зробити. Це приємно, і я намагаюся це робити. У Генку, в Бельгії, якщо гуляєш містом, то люди можуть просто підійти, побажати удачі та перемоги в прийдешньому матчі, але й сильно не нав’язуються. Культура в них така. 

Я в Житомирі давно не був. Чув, що там розробили проект – вже стелять штучні поля, стадіони будують. Я сподіваюся, що футбол у місті та області розвиватиметься й надалі. 

Перший виклик в збірну? Звичайно, був молодший. Коли граєш, отримуєш більше впевненості. Коли тренер тобі довіряє, дає шанс, то ти намагаєшся його використати. Показати себе з кращого боку. Але все приходить з досвідом. Мені вже 26! У такому віці вже не потрібно боятися грати. Треба брати ініціативу на себе, показувати зрілий футбол. 

Андрій Шевченко говорив, щоб я не боявся приймати рішення. Думаю, що з приходом Шевченка команда додала в тактичному плані. Андрій Миколайович казав, що треба бути у відкритій позиції, завжди шукати вільні зони. Такі наче й незначні підказки, але це допомагає. З Чехією це допомогло. 

У мене була невеличка проблема з гомілкостопом з грудня. Але треба було продовжувати тренуватися, грати через біль. Відчував біль при кожному сильному ударі. Треба було перетерпіти і тільки останні 2-3 тижні біль минув. 

Ні в кого не вчився бити. Просто завжди відпрацьовував удар на тренуваннях. Генк проводить найкращий сезон за 11 років. Шкода, що капітан пішов в МЛС, у Торонто (Руслан має на увазі Алехандро Посуело, який в першому ж матчі за океаном відзначився дублем). Він був ключовою фігура в Генку. Був конфлікт з клубом, трохи неприємно. Але зараз все чудово – хлопці віддаються на 100%. 

Тренування в Генку достатньо складні, довгі. Зазвичай, ми забивали м’ячі після 75 хвилини. 10 % додавали, а команда-суперник не встигала. Зараз навпаки, у деяких матчах, як із Шарлеруа, ми сідали після 75 хвилини і не вистачало 5-10 % додати, щоби забити м’яч. Я думаю, це все – втома. Ми зіграли 40 матчів, ще й Ліга Європи… Зараз хлопці відпочинуть. 

Генк – дуже хороший клуб. Я це зрозумів ще з першого дня. Президент завжди спілкується з футболістами. У кінці сезону, думаю, всі матимуть серйозну розмову з керівництвом клубу. Якщо вони розуміють, що футболіст досяг якогось рівня, то не будуть його насильно тримати. Наприклад, була ситуація з норвежцем. Йому було 19. Він багато пропустив після травми, і його НЕ відпустили. Йому треба було показати себе, провести хороший сезон. Якщо добре проявить себе влітку, тоді його відпустять. 

Чи шкодую, що я не пішов? Тоді не було особливо багато пропозицій. І в Генка було завдання потрапити в ЛЧ та виграти чемпіонат. Я порадився з дружиною, з керівництвом клубу, і вирішив залишитися. 

Чув про інтерес Роми. Але зі мною ніхто не контактував. Були розмови, більше в пресі. Але конкретного – нічого. Я думаю, що якщо буде якийсь варіант, то можу порадитися і з Андрієм Миколайовичем. Він може дати дуже чудову пораду. Адже Шевченко грав у великих клубах на високому рівні. 

Так, я завжди казав, що хочу грати в Англії. Я вважаю, що я б не загубився в команді середнього рівня.

У Бельгії дуже багато талановитих іноземців. У Генку населенння 50 тисяч, а на стадіон приходить 18-29 тисяч. У клубі вважають, що це хороший результат для регіону. Футбол в Бельгії – це свято. На стадіон ходять сім’ями! Бельгійці постійно читають газети. Обговорюють матчі, оцінюють…