Йосип Пиварич. Про психологічну яму і вибір між Загребом та Барселоною
Хорватський захисник київського Динамо Йосип Пиварич вже тривалий час відновлюється від важкої травми. Журналісти 24 sata поспілкувались із захисником киян щодо його травми, процесу реабілітації та термінів відновлення.
Наразі Йосип Пиварич, як і, ще один гравець збірної Хорватії, що теж перебуває в лазареті, Марко П’яца перебуває у Загребі. Саме тут футболісти проходять курс реабілітації після травми коліна.
Адаптований переклад тексту.
Про розпорядок дня
– Практично кожен мій день починається із фізичних вправ. Ранок починаю із легких навантажень в залі. Потім тренування на дворі, яке триває трохи більше години. Далі маю вільний час. Його я можу провести або тут, або поїхати додому.
Чому для відновлення обрав Загреб, а не Барселону
– Чому я обрав для відновлення саме Загреб? Я вже мав можливість переконатись, що тут працюють одні із найкращих фахівців світу. Після своєї першої реабілітації я був дещо стурбований, оскільки все пішло не так. Я розмовляв із клубом. Вони хотіли зробити операцію в Барселоні. Але я запропонував їм цей варіант із Загребом.
Найголовніше у такому тривалому процесі відновлення – психологічний стан. Це як мінімум 50% успіху. Головне правильно налаштувати себе і в емоційному плані. Дуже складно щодня повторювати одне і те ж саме. Ті самі вправи. Практично кожен мій наступний день – копія попереднього. В такі моменти дуже потрібна підтримка сім’ї. Постійно хочеться просто бути вдома, з кимось розмовляти, сміятись. Значно легше тренуватись із командою. Набагато сприятливіша атмосфера, не така гнітюча.
Про темпи відновлення
– Я вже проходив медичний контроль у Києві. Динамо постійно стежить за ходом моєї реабілітації. Там мені говорять, що їх все влаштовує, адже ми не вибились із запланованих термінів. Я тримаю постійний контакт із лікарями клубу. Наприкінці кожного місяця вони надсилають мені додатково свої рекомендації.
Помічаю, що з кожним днем додаю. Спершу після таких травм тобі здається, що ти впав і перебуваєш на якійсь мертвій точці. Але день за днем починаєш помічати, що якісь вправи тобі починають даватись легше, ти можеш підкорити більші навантаження. Цей прогрес не швидкий, але якщо правильно себе налаштувати і не акцентувати на тому, що ти більше чотирьох місяців без футболу – все сприймаєш як потрібно.
Про повернення на поле
– Поки дуже складно сказати, коли саме я зможу вийти на поле. У нас із медичною службою є орієнтовні терміни відновлення. Але це справа дуже мінлива. Все може статись швидше, а може і повільніше. Такі речі важко передбачити, особливо після таких травм.