Аякс гравця. Аякс тренера. Аякс Денніса Бергкампа

Автор: Денис Савченко

Тотальний футбол, 4-3-3, нідерландський стиль — цими основними поняттями ми намагаємося пояснити футбольну країну тюльпанів. А також: ван Бастен, Гулліт, Роббен, Кройф, Райкаард і ще багато-багато відомих прізвищ, які асоціюються з Нідерландами. Ці хлопці феєрили у різні часи в різних європейських клубах та все ж, їхній талант походить саме з батьківщини — з юніорських команд великих і не дуже нідерландських клубів.

Нинішній Аякс дав привід повірити у те, що помаранчева збірна знову засяє новими зірковими іменами: Де Лігт, Де Йонг, Ван де Бек — ця молодь вже гучно заявляє про себе. Але як це — бути молодим гравцем одного з найвідоміших клубів, що славиться своєю юнацькою школою? І як це — виховувати майбутніх зірок? Про свій шлях від юнацької команди Аякса до тренерської роботи розповів у автобіографії неперевершений нападник Денніс Бергкамп.

За кожним ударом має бути думка. Це було в мене з дитинства: в моєму тілі та в моїй свідомості. Коли я бив м’яч у стіну, я намагався влучити в конкретну цеглину або контролювати м’яч певним чином. Я не захоплювався саме м’ячем, я був заінтригований тим, як він рухається, як він крутиться і що можна зробити з підкрученим м’ячем.

Як було, коли я прийшов до Аякса? Не так, як зараз. В ті часи ми мали суворих крикливих тренерів, які показували нам вправи, які ми повинні були повторювати. Майже як в армії. Один з моїх тренерів мав прізвище Борманн. Був нормальною людиною, але вів військовий спосіб життя (прим.авт. — дивина та й годі – тут збіг із прізвищем особистого секретаря Гітлера). Так було 4 роки. Потім був ван Грут, котрий теж був суворим. І в юніорах Аякса так само. Ті тренери дуже відрізнялися від тренерів нового покоління. Сьогодні коучі знають все: як має грати команда, які вправи давати футболістам, де ставити фішки на тренуванні. Можливо в цьому є найголовніша відмінність. Нам тренери не приділяли стільки уваги –  більшості моментів ми мали навчитися самі.

У 1981 році, коли Деннісу було 12 років, Кройф повернувся до Аякса, як гравець. Нідерландський футбол був у плачевному стані: Тотальний футбол закінчився на чемпіонаті Світу 1978 року. Помаранчеві були повністю знищені німцями на Євро-1980, після чого навіть не потрапили до ТРЬОХ найближчих чемпіонатів Світу та Європи. Але найбільш неприємну несподіванку створив сам Кройф – перейшов у стан найпринциповішого суперника Фейєнорда. Все через конфлікт з президентом Аякса.

Фейєнорд не міг забезпечити Йогана високою зарплатою, тому керівництву роттердамців довелося погодитись на умови своєї нової зірки: якщо на домашню гру Фейєнорда приходить більше 20 тисяч вболівальників, то з кожного наступного квитка Кройф отримує 5 гульденів (прим.авт. — якщо старі гульдени міняти зараз, то за 5 отримаєш 2.20 євро). Коли Йоган найбільше на цьому заробив? Звичайно, що у грі проти його рідного Аякса, На матч проти амстердамців прийшло 57 тисяч, тобто на 37 тисячах вболівальників Кройф заробив 83949 євро і 26 центів. Це дуже багато для зрадника чи дуже мало для найкращого нідерландського гравця?

Та за два роки Летючий голландець знову повернувся до рідного клубу, але вже як головний тренер. Тоді й розпочалася революція, результати якої відчуваються і сьогодні.

Кройф був для своїх гравців одночасно і приятелем, і вчителем і спрямував у великий футбол золоте покоління: Райкаард, Ван Бастен, Ван’т Схіп, Босман. Разом з ними Йоган воскресив те, що ми зараз називаємо голландським стилем.

Кройф виховував свою молодь дуже оригінально, прищепляючи молодим хлопцям чоловічу загартованість: “Наприклад, ми казали Деннісові ставати крайнім у стінку при стандартах, щоб він координував дії з воротарем. Хотіли побачити, як він буде реагувати на удар зі штрафного: чи відвернеться, чи закриє обличчя рукою. Він швидко вчився”. 

Бергкамп продовжує:

Зараз вже немає криків та військової дисципліни, але є більш сувора дисципліна футбольна. Всі є головними тренерами, всі є менеджерами, всі закінчили тренерські курси і все робиться за підручником. Чи це є перебільшенням? Гадаю, що так. Зараз є багато молодих тренерів, які вважають, що вони — Моурінью або Венгери, навіть тренуючи 12-річних хлопців. Вони точно знають що робити, які вправи давати дітям — вони мають всю інформацію. Але тоді вони перестають думати: якщо потрапляють у незнайому ситуацію, то витріщаються на когось зі словами: “Що я маю робити?” Це занадто. Молоді тренери мають бути унікальними, а не клонами.

В першому складі зараз маємо хлопців, які пройшли школу юніорів. Вони грають тільки в одному стилі, виконують одне й те саме. Як тільки на полі щось іде не так, то вони так само дивляться у бік лавки, щоб запитати: “Що ж робити далі?” Зараз все робиться для дітей: їх забирають мінівени, вдома чекає їжа — все під ніс. Як вони мають розвиватися, якщо за них все роблять?

Різницю видно, коли в Аяксі був Луїс Суарес. Звичайно, можна не погоджуватися з тим, що він робив на полі, але він завжди намагався щось створювати, постійно думав Як можна найбільше витиснути з ситуації. Його розум постійно напружений. Часом він робив дурні речі: підігравав собі руками, наступав на когось, але при цьому він завжди був креативним.

Це один головних моментів, який ми намагаємося донести до молодого гравця — будь креативним. Ми маємо знайти якийсь спосіб, щоби гравці першої команди знову були креативними, унікальними і могли САМІ щось змінити. Іноді краще дозволити їм помилитися. Тоді вони вчаться більше, ніж коли ви їм просто вказуєте, що робити, аби не помилятися.

Буває так, що ви залишаєте свого найсильнішого нападника на лавці, аби дозволити іншим сяяти. Або ви ставите правоногого гравця ліворуч, який нічого не вміє робити лівою ногою і змушуєте його використовувати саме ліву. Звичайно, вам не виграти цей матч, оскільки ви не використовуєте найсильніших гравців у їхніх найсильніших позиціях. Але у підсумку, ви матимете гравця, який у 12,13,14 років тренував ліву ногу, і вже у першій команді він стане універсальним гравцем. Це те, що ми маємо в Аяксі.

Де Лігт, Де Йонг, Ван де Бек —ці футболісти формувалися саме за цими правилами. І за них уже дають багато мільйонів європейські топ-клуби. Цей унікальний Аякс ніколи не відмовиться від своїх принципів. Філософіїї, про яку все знає Денніс Бергкамп…