Мілевський: починав в Україні – тут і закінчу!

Автори: Роман Бебех, Дарина Яструб

Колишній динамівець Артем Мілевський розповів про новий клуб, Марадону та українську мову.

Після Динамо Брест була пауза: без команди залишався достатньо довго, уже всі почали чемпіонати. Така ситуація в мене не вперше. Переговорили на цю тему з Сашею Панковим. Звичайно, хотілося, щоб все вирішилося швидше. Моє діло було тренуватися, підтримувати форму. І я знав, що все буде добре, і я без команди не залишуся. Щороку кажуть, що Мілевський закінчить кар’єру. І все-таки ми продовжуємо працювати з Сашею, у нас все добре. І я граю у футбол.

Звичайно, хочеться грати. Робити те, що я люблю. Віддавати передачі, забивати м’ячі. На таких полях, як тут, думаю, у мене виходитиме краще. Звичайно, тільки-но мені це набридне, ми поговоримо з Сашею і приймемо рішення. Але поки я сповнений сил, і головне, маю мотивацію грати, займатися своєю улюбленою справою.

Марадона обійняв, наче знав, що я лідер команди? Хотілося, щоб це було так. Але як воно було насправді, не скажу. Він відвідав матч, наступного дня  зайшов до нас в роздягальню з перекладачем. Буквально хвилин 15-20 поговорив, що так не можна було грати, програвати. Побажав удачі і сказав, що обов’язково повернеться.

Я бачив цю людину тільки по телевізору, і тут він зайшов до роздягальні. Мав два годинники: на лівій і на правій руці. Це його відмінна риса. Я не знаю, що це за фішка. Це, мабуть, його особиста фішка.

Є така інформація, що він – голова правління Динамо Брест. Але що це за посада? Я розумію –  генеральний директор, президент клубу, тренер команди. Але голова правління – не зовсім зрозуміло.

Міг залишитися в Білорусі? Я не хочу говорити на цю тему. Там коментували, ось куди він поїхав, в Білорусь. Насправді я повернувся в Динамо Брест пограти на своїй Батьківщині. З хлопцями і Суперкубок, і Кубок виграли. Я вважаю, що я добре провів цей рік.

В Угорщині мені дуже подобається. Країна невелика, міста всі маленькі. Може кожен зайти подивитися, які тут стадіони. Чому сюди? Були варіанти. Ми думали. З фінансового боку розглядали. Думали, що краще. Прийняли рішення, що тут амбітна команда. Футболісти вже пограли в багатьох клубах. Той самий Піко, що був у Дніпрі, лівий захисник. Помітно, що ця команда міцна.

Піко вагу скинув? Думаю, що ні. Він такої самої комплекції, але бігає дуже швидко. Я теж спочатку так подивився на нього. Ну, є такі футболісти, яких можеш запідозрити у зайвій вазі. Але це не заважає йому. Піко в чудовій формі.

Багато українців? До приїзду в Угорщину не чув, щоб українською розмовляли. А тут всі українською. Згадав, і так на душі приємно стало. Бо давно не чув вже української мови. Тут живе багато людей із Закарпаття. Після тренування підійшло 20-25 людей сфотографуватися й побажати удачі. Було приємно. Багато хто пише в інстаграмі в директ, бажають удачі, обіцяють приїхати 15-го на гру.

Київське Динамо? Всі мріяли про Лігу чемпіонів. Хотіли будь-що потрапити туди. Було важко. Я дивився цю гру. Мабуть, футболісти сподівалися відігратися. Але, звичайно, неприємний осад залишився. Це перенеслося на чемпіонат України. Буває. І з нами бувало таке, коли я грав у Динамо. Але треба рухатися далі, грати у футбол, тренуватися.

Підтримую Хацкевича? Так, звичайно. Хай залишається, хай працює. Просто зараз такі настрої на тлі того, що команда не змогла вийти до Лігу чемпіонів. Хороша людина, хороший тренер.

Ласло Боднар недалеко тут. Він займається з дітьми, до 20 років. Коли приїжджаєш на базу, тут дуже багато дітей, батьків. Два футбольні поля, будують ще одне. Постійно хтось тренується. Дуже багато воротарів. Приділяють увагу молодим хлопцям. Вони живуть в гуртожитку, тренуються, харчуються. Боднар згадував про Динамо, але він трохи забув російську мову.

Повернутися до України? Дуже хочу. Взагалі  краще закінчувати кар’єру там, де її починав. Мабуть, це буде український клуб.