Мильний футбол. Павло Ксьонз

Цього разу Єгор Лугачов зробив стильну зачіску новому півзахиснику Олімпіка Павлу Ксьонзу. І почув цікаві історії про Металіст, Маркевича та непорозуміння з керівництвом Карпат. Прочитай про найбільш вогняні епізоди і дивись повний випуск програми на Youtube Footballhub. 

СЬОГОДЕННЯ

Я вже в Олімпіку, облаштувався в Києві. Вирішив бути ближче до сім’ї. Це найбільший плюс, що в Києві – нікуди не треба їхати, додому приїжджаєш, відчуваєш, що вдома. У Львові переїжджав на знімну квартиру, одну, другу третю … У Дніпрі теж був на зйомних – постійно нові квартири, постійно потрібно облаштовуватися, обживатися. А тут в Києві, поїхав, потренувався, повернувся до себе додому, ліг на свій матрац зручний. Все своє, все рідне, це і підкуповує.

Я задоволений в Олімпіку. Найголовніше – це колектив. У нас немає такого, що футболісти – окремо, тренери – окремо. Всі разом! Немає якихось розбіжностей або непорозумінь.

КОНФЛІКТ

З Карпатами вийшло непорозуміння. У мене травма була – мікронадрив. Якраз, коли прийшли іспанці, я перший тур зіграв, готувався вже до другої гри, по-моєму, з Полтавою, але на тренуванні отримав мікронадрив. Почав відновлюватися. Мені говорили, що чекають мене, просили відновитися швидше. Минуло днів 20, вийшов на тренування. Працював на 70-80%, але знову клацнуло. Лікарі кажуть розрив став трохи більше, і це знову на місяць відновлення. Потім керівництво клубу прибрало іспанця, залишило іншого тренера. Вже після травми три дні як тренувався, і мене поставили в склад. На 70 хвилині відчуваю, що мені вже кисневу маску треба, прошу заміну. Мене, замінили, після чого говорять, що повинен терпіти. Я б з радістю, але мене б тоді на ношах винесли. Вже через кілька ігор відправили в дубль, нічого не пояснивши, просто сказали: «йди, тренуйся в дубль». У мене саме закінчувався контракт взимку. Я просив говорити прямо, якщо не розраховують – щоб все мені в обличчя висловили, мені ж не п’ятнадцять років. Так ніхто нічого не пояснив. Я вирішив дотренуватися і допрацювати контракт.

НАЙКРУТІША КОМАНДА

Коли сказали, що мене розглядає Металіст, я відповів: «давайте мені сумки і я пішки прийду…»

Соса – це машина, професіонал. Дивишся на нього на полі і розумієш, куди тобі потрібно бігти. На поле виходиш, з закритими очима куди не даси – всюди своєму. А вони там починають крутити, бігати то вперед, то назад. Вони всі по-своєму шибайголови були – куражилися. Той же Марлос міг вийти на 10 хвилин, забити два голи і піти. Міг спочатку вийти, і навіть якщо щось одразу не піде, в роздягальні йому свої бразильці скажуть «давай-давай», і він виходить – два забиває знову. Соса, Шав’єр, Марлос, Бланко, хоч він не так часто грав – всі сильні. Попереду грав Девич або Крістальдо. Напад був божевільний. Я лише не застав, коли був Тайсон.

Всі кажуть, що Маркевич спокійний. Але з таким підбором футболістів, який у нього був, він міг спокійно тренувати. При цьому Мирон Богданович морально-психологічно добре налаштовує, хоч і монотонно говорить, він підбирає такі слова, що ти розумієш, що треба виходити і рвати.

ЗАКОРДОН

Я був в Польщі, ось там команда хоч і боролася за виживання та інфраструктури не було, але були всі відновлювальні процедури. Ми їздили в інститут фізкультури, де було все: кріосауна, звичайна сауна, ванна з льодом, холодні і гарячі ванни і т.д. І це команда, яка бореться за виживання, але в гравців є можливість поїхати і відновитися.