Олександр Нойок: Спорт – це політичне змагання!

Сергій Пейчев зустрівся з Олександром Нойоком у Білорусі.

Ким може стати після завершення кар’єри, на якій козі можна під’їхати до Мілевського зранку, хто вразив Сашка у Металісті і як він ставиться до Зеленського.

Виділю у бюджет України дві-три тисячі доларів. На смолу, щоб дорогу зробили з мого села до Херсона, пару латочок поклали. О, добрим словом згадуватимуть і Динамо Брест, і мене.

Я з великою надією ставлюся до нашого нового президента, як і увесь народ України…

Ти як зайчик зараз говориш! Такий голос став легенький…

Хочу, щоб він запам’ятався чимось хорошим для країни, щоб його пам’ятали, і діти мої майбутні. У нього всі можливості є. Хотілося б щоб щось змінилося. А то зараз таке… У нашого народу такий менталітет, що треба країну у твердих руках тримати. Я вважаю, що країні потрібен такий президент, як тут. Тут порядок, де люди спокійно вулицями ходять, де безпечно, де дітей не крадуть на вулицях. Де немає зброї і так далі.

Кополовець казав, що від поліції, від штрафів парою пляшок шампанського може відкупитися…

Тут без шансів, без шансів.

Тільки ТОП матчі. Останній матч Динамо з Полтавою дивилися, пораділи, там Санька Караваєв грає, в херсонському інтернаті разом були. Я більше з Ордецем переписуюсь. Він тут під шквал критики потрапив. Він зараз без довіри тренера, важкувато йому. Але нічого, за такі гроші можна і на лавці посидіти.

Спорт – це політичне змагання, мабуть. По ситуації з Ордецем я все знаю, не все розповісти можу. Спочатку з Шахтарем за умови не домовилися, потім була ситуація з агентом, з Шаблієм, спершу він йому багато чого пропонував, а виявилося, що це неправда. Людина розраховувала на одне, а зрештою… А там (Динамо Москва – ред.) запропонували нормальні умови. І Ванька поїхав туди грати у футбол.

В Шахтарі йому давали менше, ніж було?…

Звичайно.

Вплив Шаблія у нас відчувається у багатьох клубах…

До речі, я знаю цю ситуацію з Арсентієвичем, Чижевським. Він у мене тренером був в Ужгороді. Я можу сказати, що це – шикарна людина, і тренер, і футболіст. Шкода, дуже шкода. Футболістом треба займатися, якщо ти агент. А не підписувати мільйон футболістів і не знати потім, у кого які справи. І хто взагалі з тобою працює. Моя думка.

А якщо у вас ці люди вже вирішують чиюсь долю. Як це називається? Коловерть г*вна в природі? Не варто забувати, що колись, з часом, тобі на голову впаде…

Можливо, воронка якась…

Він максималіст по життю. А якщо ще вранці він каву не випив – Господи… Якщо сідає в машину, я про себе вислуховую все, ну, не можна ж сказати легенді… А якщо скаже, отримаєш у відповідь (копіює говір Мілевського – ред.) Коли у нього гарний настрій – ми обговорюємо, де, з ким були, що пили.

А коли поганий настрій, що він каже про тебе?

Ну, що я таджик смерд*чий (сміється) Та, нормально. Напхає, потім руки піднімає, все нормально. Я багато з ним спілкуюся, ми живемо в одному домі, українці. А як?

Ти Циганика розумієш? Його швидкість мовлення?

До речі, інтерв’ю з Вацком взагалі ТОП. Я стільки коментаторських фішок дізнався, наскільки це серйозна діяльність. Потім Коте Махарадзе передивився. Як він Ігоря Беланова назвав “лучшим футболом”. Не футболістом, а футболом.

У коментаторів робота така, обговорювати. Просто коли це образливо і нетактовно…

Ти б зміг прокоментувати? 

Без проблем. Більше емоцій треба на футболі.

Ок. Ми тебе берем на Хаб, коментуємо матч. Ок?

Давай, без проблем.

Ніколи в житті. Я – адміністратор, тренер з харизми, тренер з емоцій, з гуморесок. Начальник команди буду хороший – готельчик забронював, всі контакти налагодив. А тренером ні, не моє. Тренером з фізкультури – можливо! Он, бачиш, чувачок, Борис Єльцин? Отаке я легко: свисточок узяв, шкірянку одяг і черевики, штани спортивні – і пішов.

Експерт, до речі, так, дуже цікаво.

100 відсотків – ні. Як директор клубу – так, обличчя – однозначно. Це тільки плюс комусь буде. Як Паша Недвед. Тренером ні. А що я можу в цьому житті? Треба ж теж розуміти: в 11 років до інтернату поїхав, у школі погано вчився. Якщо ти хороша людина – тобі потім ніхто 100 доларів не принесе.

Та ні, а навіщо кудись їхати? Я контракт з Динамо Брест переписав ще на два роки. Навіщо щось міняти? Все нормально. В Україні теж не скрізь порядок. Я ж півтора року взагалі ні копійки не отримав. Приїхав до Білорусі – Макс на квиток давав. Що говорити?

Рік з Маркевичем. Думав, на ейфорії, зараз прийду, як почну… Пеле! Як Гарінча, думав, зараз буду. Ага! Там швидко хлопці заспокоїли. Там така команда була!

Аргентинці дуріли там від грошей тощо?

Не сказав би. Просто вони були в такому порядку, чесно От Соса. Хай там грає ще до 300 років! Я такого профі в житті не бачив. До тернування приїжджає перший, рама накачана, прес, татухи. В тренажерці 40 хвилин працює ДО тренування. У нього тренер індивідуальний. На тренуванні годину двадцять він все на швидкості, удари, вибухи, все. І потім знову з тренером в тренажерці тягнуться, стабілізація. І так щодня. Прийде, макаронів отаку… похаває, фреша вип’є. Потім, дивишся, в Мілані. Я приїхав до Рима, як турист, оп, Мілан з Ромою грають. Я раз: Се, я з тобою колись грав. Я з ним грав! Я ж кажу, людина – ТОП. І таких було в Металісті багато хлопців.

Так, він мусульманин. Він класна людина. Якось граємо, м’яч вийшов від нього, а він показує, що від суперника. Йому кажем, Папа, не можна так, Аллах все бачить. Він такий: Так, так, вибачте.

Так, він модний такий, татухи. Куарежма.

Що це за борода у нього?

Не знаю, може релігію поміняв? Йому там подобається все, Різе, там футбол дуже люблять, команда президента. Вони на ходу, там такі футболісти класні у них. Поїхав, і бачиш? Всі говорили на нього – куди ти там поїхав? А людина зараз грає проти Галатасарая, Бешикташа… Його чаєм безкоштовно поять, кишмиш дають.

Хто популярніший – Микола чи Ірина Морозюк?

Ірочка, мабуть. Я ніколи в житті не міг подумати, що є хтось епатажніший за Колю. Коля каблучара, ти що (жартую). У них гармонія. Вона хазяйка, красива, ще й борщі готує!