Руслан Ротань: Дружина постійно каже: Може ти ще пограєш?

Руслан Ротань – легендарний гравець Дніпра та збірної України. Наразі допомогає В’ячеславу Шевчуку тренувати донецький Олімпік. Руслан Ротань написав власну автобіографію. Роман Бебех поспілкувався з екс-півзахисником Дніпра.

ПРО КНИГУ Захотів розповісти вболівальникам про свою футбольну кар’єру. Які складнощі виникали, а також поділитись приємними моментами. Впевнений, це буде цікаво не лише вболівальникам. Хотілось би зруйнувати стереотип, що гравець відіграв свою кар’єру, і про нього всі забули. Хочу, щоб у майбутньому гравці не замикались у собі, а ділились та розповідали про яскраві моменти з свого життя та кар’єри.

ПРО ЗАКІНЧЕННЯ КАР’ЄРИ Все відбулося на не приємній ноті. Були варіанти. Було велике бажання продовжити кар’єру. Але одного вечора я дізнався, що мій батько важко захворів. Потрібно було щось робити та прийняти рішення. Мені тоді було не до футболу. Перша моя думка була – це вже, напевно, кінець кар’єри. Тому що я не можу одночасно тренуватись, шукати команду і доглядати за батьком. Я обрав третій варіант. Це для мене найважливіше. Я не шкодую. Це життя.

ТРЕНЕР РУСЛАН РОТАНЬ У всіх тренерів треба брати найкраще. Але зберігати свою індивідуальність і мати свої думки. ПРАВИЛА ТРЕНЕРА РУСЛАНА РОТАНЯ: 1. ДИСЦИПЛІНА 2. МОТИВАЦІЯ 3. КОНТРОЛЬ М’ЯЧА 4. ГРА ПЕРШИМ НОМЕРОМ

ПРО РОДИНУ ТА ДІТЕЙ Дружина постійно каже: Може ти ще пограєш? Вона мріє, щоб я ще грав. Але рішення вже прийнято. Домашнє завдання з дітьми не роблю, це не моє (сміється). Але почитати можу, а ще в кіно сходити, чи просто погуляти. Це з задоволенням. Ми коли в машині їдемо – з нас завжди сміються. Наче пів-футбольної команди їде (у Руслана Ротаня 5 дітей). Це дійсно кайфово. Я вже звик. Вони вже все самі розуміють і роблять. Як тренер, я вже їх давно розставив по позиціям. Вони знають, хто яку роль відіграє у команді. Хто капітан команди, хто диригент, хто рояль тягне.

Захар – дуже дисциплінований. Все що скажеш – все зробить. Мирослава – принцеса. Вона якраз з тих, хто любить грати на роялі. Домініка – зовсім маленька, але прикольна. Постійно з кимось хоче гратись. Маленька хохотушка. Ангеліна – вже доросла принцеса. До речі, футболістка на всю голову. Приходжу з тренування, а вона мені починає ставити питання, іноді я вже не знаю, що відповісти. У неї улюблений футболіст – Роналду. Вона постійно про нього говорить. Богдана більше телефони цікавлять, і щоб його ніхто не чіпав. Він трошки ледар. Захар і Ангеліна – футболісти, вони марять футболом.

ЯК БИТИ З ДВОХ НІГ Тут потрібно сказати дякую батькові. Він з дитячого віку брав мене на тренування. Ми відпрацьовували удари і з правої, і з лівої ноги. Тривала серйозна індивідуальна робота. Насправді, в мене права нога сильніше. Можу передачу точніше віддати, можливо, удар трохи сильніше.

ПРО МОЛОДЬ ДИНАМО Можу сказати – вони точно талановиті. Треба час. Але як кажуть – час не чекає. Вони повинні розуміти, що несуть відповідальність за результат. На них поклали надії. Вони повинні бути готові до цього, до критики. Якщо вони погано грають – критика справедлива. А якщо грають добре – то їх хвалять. Готовий підтвердити, що ці хлопці – дійсно талановиті. Хочеться, щоб вони не чули, що про них говорять, що вони талановиті та перспективні. Якщо ти сьогодні граєш у Динамо, то немає таких слів – талановиті та перспективні. Є лише одне слово – результат.

ПРО ПОКОЛІННЯ ІНСТАГРАМ Життя йде вперед і диктує свої правила. Ця молодь виросла на айпадах та айфонах. А ми, коли росли, то лише трубу бачили. Це потрібно прийняти, не треба критикувати. Це називається прогрес. Потрібно йти далі. Молоді футболісти бачать в цьому імідж. Вони розумніші за нас.

ПРО РОБОТІВ У ФУТБОЛІ Я думаю, що роботи ніколи не зможуть тренувати. Футбол з роботами неможливий. Це винятково людське. Футбол же постійно прогресує. Через 30 років він буде ще швидше. Будуть інші тактичні схеми. Можливо, це будуть винаходити роботи. Але повірте, не цікаво буде дивитись людям, як у футбол грають роботи.

ПРО МИНУЛЕ Міг погуляти, а потім піти на тренування. Але це було мінімально. Можна порахувати на пальцях однієї руки. Намагався гуляти, коли були вихідні. У молодому віці ти цього не відчуваєш взагалі. Можеш піти погуляти, дві години поспати і війти на тренування ніби нічого не було. А у більш дорослому віці – все по-іншому. Навіть 5 годин поспиш і зовсім інший фізичний стан. Потрібно максимально поважати свій організм. Все ж таки, у молодих футболістів відновлення триває набагато швидше.

ЯК МОТИВУВАТИ ГРАВЦІВ ТА СЕЛЕЗНЬОВА Я завжди відчував, що я відповідальний за результат. Завжди близько сприймав це. Як би ми не зіграли. Хотів і від інших футболістів такого самого. Якщо я бачив, що щось з цим не так – міг накричати, посваритись. В цій ситуації потрібно подякувати Сєлі та іншими хлопцям, що вони прислухались. Якби цього не було – не було б і результату, і дисципліни. Сєлі постійно був потрібен стрес. В будь-якій ситуації. Його потрібно було постійно контролювати. Якщо він забивав – це була головна проблема команди. Він розслаблявся і вже не думав. І тут вже потрібно було діяти. Його слова: “Хотілось лише кричати, щоб не чути цього психа”. Це, звичайно, приємно. Але якщо це його мотивувало, то чому б ні?

ПРО ПРОПОЗИЦІЇ ВІД ПАНАТІНАЇКОСА ТА БОРДО На зорі кар’єри були пропозиції з-за кордону. Приїжджали люди з Панатінаїкоса – в них тоді була доволі сильна команда. Був варіант з Бордо, але там щось незрозуміле сталось. Мені сказали: «Чекай». Як результат, я перейшов з Дніпра у Динамо.

НАЙСИЛЬНІШИЙ ГРАВЕЦЬ, З ЯКИМ ГРАВ Найсильніший був Шевченко. По всіх показниках. Еталон та легенда. У Дніпрі подобалось професійне ставлення Матеуса. Професіонал з великої літери. У Динамо виділив би Гусєва. Його працьовитість. Спроможність зіграти на будь-якій позиції.