Шлях до фіналу ЛЄ неможливо забути – спогади футболіста Дніпра

Гравець, за яким точно сумують всі, хто спостерігав за казковим шляхом Дніпра в Лізі Європи. Спогади центрального захисника тієї команди, фіналіста єврокубка, бразильця Дугласа в ексклюзивному інтерв’ю для Профутбола.Автор Олександра Лобода

Я в Бразилії. Зараз граю в основному складі Шапекоенсе. Зараз згадую, як я уперше приїхав в Україну взимку. Були дуже сильні морози. Валив сніг і річка Дніпро була покрита кригою. Я не знав, що так може бути. Я такого ніколи не бачив. Мені було складно не лише в плані клімату, а й через культуру, я не знав мову. Тому більше року в мене була така собі турбулентність. Ближчим до основного складу я став, коли змінювався тренер – йшов Рамос і приходив Маркевич. Краще знаючи мову, я починав розуміти, що хоче від мене тренер. Було вже простіше.

Пам’ятаю, всі ігри Ліги Європи ми грали в Києві.  Вже ближче до фінальної стадії у нас була неймовірна підтримка. І цей шлях до фіналу був важливим не тільки для вболівальників Дніпра, а й для всієї України. В такі моменти ми мали приносити українцям хоч якусь радість. Шлях до фіналу Ліги Європи взагалі неможливо забути.

Взагалі, найбільшого успіху я досяг у парі з Чеберячком. Пізніше приєднався Дмитро Чигринський. В плані техніки, розуміння гри Діма – найсильніший захисник, з яким я грав, навіть у Бразилії. Це зрозуміло, адже в нього за спиною був досвід гри в Барселоні. Ми з ним добре спілкувалися, бо він знає іспанську мову. Іспанська схожа з португальською. Ми справді були друзями.

View this post on Instagram

В автобусе лучше не спать 👌😉 теперь @douglas016 уже в курсе 😝😜😄

A post shared by Yevhen Konoplyanka 👦🏻⚽️🏆 (@konoplyanka.official) on Apr 3, 2015 at 6:02am PDT

О, так, я пам’ятаю це фото. В мене воно досі є. Це найсмішніша ситуація, яка зі мною сталася. Всі в Дніпрі сміялися. Не пам’ятаю, звідки ми їхали, але точно з якогось матчу чемпіонату.

Це фото дуже характеризує ту атмосферу, яка була в клубі, стосунки між гравцями. В такому середовищі приємно було перебувати, працювати. І хоча були різні національності, але всі були дружні, дуже відкриті. На одній хвилі.

Я дуже сумую за Дніпром. Тому що в професійному плані це був найкращий період в моїй кар’єрі. Де я показував найкращий футбол. І досяг найбільших успіхів.