Сурогатний футбол або чому заміна Вереса на Львів – це афера

Автор Вадим Скічко

Сурогатне материнство допомагає людям завести дітей і загалом є позитивним явищем. Сурогатний алкоголь навпаки – може призвести до смерті або каліцтва тих, хто його вживає. Ситуація із рокіруванням Вереса та Львова більше нагадує сурогатний алкоголь, адже отруює улюблену нами гру. Коли один клуб абсолютно штучно змінює у вищому дивізіоні інший – це нонсенс і додатковий удар по і без того небездоганному іміджу українського футболу.

УПЛ нещодавно отримала нового керівника зі, здавалося б, прогресивної Швейцарії. Але Томас Грімм, схоже, ще досі не розібрався, куди він потрапив чи вирішив мовчки повторити шлях своїх закордонних колег, наприклад, Колліни.

Подібні фінти з клубами абсолютно точно не приваблять нових вболівальників на трибуни, а радше відлякнуть потенційних. Низька відвідуваність – це ж одна з головних проблем українського чемпіонату, чи не так, пане Грімм? Авжеж, керівництво УПЛ може завжди послатися на норми регламенту, мовляв рівненський клуб просто змінив назву. Та на історію Верес-Львів варто подивитися дещо глибше.

Усе, що починається як афера, зрештою залишається аферою. Новітня історія Вереса стартувала 2015 року, коли рівнян, якими на той час керував Олексій Хахльов, прийняли у Другу лігу. Хоча до того Верес, всупереч нормам регламенту, не виступав у першості аматорів, а отже не міг стати професійним клубом. Потрапляння червоно-чорних до УПЛ – новий скандал. Ані Десна, ані Верес влітку 2017 року не були достатньо готовими до Прем’єр-ліги та врешті-решт Чернігів туди не пустили, а Рівне за сприяння найвищого керівництва вітчизняної футбольної федерації потрапило до еліти вперше з 1995 року.

Це не новина, що у ФФУ про регламенти та правила згадують лише тоді, коли їм вигідно, коли ні – діє просте але перевірене: «друзям – все, ворогам – закон». Чи варто вам нагадувати про дуже приязні стосунки Хахльова та Павелка, чи що саме федерація футболу Рівненщини, головою якої є пан Хахльов, висувала Андрія Павелка кандидатом на посаду президента ФФУ на позачергових виборах?

На перший погляд у перейменуванні немає нічого кримінального, а надто, коли це регламентується та припускається. Та все одно є якийсь неприємний післясмак. Верес так довго був головним ньюсмейкером українського футболу, і це все заради одного року в УПЛ?

Проблеми зі стадіоном Авангард у Рівному нікуди не зникли, історія зі звільненням Вірта оповита туманом, а тут ще й таємниче отруєння перед матчем із Шахтарем… І на тлі цього всього менеджмент Вереса бере і тупо викидає цей бренд. Адже та делегація, яка на Загальних зборах представляла ФК Львів – ще місяць тому була керівництвом Вереса!

У всій цій історії найбільше шкода рівненських вболівальників, які щиро вірили у проект під назвою Верес. Їх ошукали! Навряд вони тепер їздитимуть до Львова червоно-чорним експресом, аби підтримати місцевий клуб, який вже остаточно не має навіть найменшого натяку на приналежність до Рівненщини. Команда з Рівного яскраво спалахнула, але так само стрімко згасла.

Нині Верес отримав атестат у Другій лізі і почне усе з початку. Чи не для того, щоб згодом знову стати донором для когось іншого?