Тіагу Леал. Сюжет Профутболу

Ти – головний тренер і проти тебе не тільки суперник, а й час, якого завжди обмаль. У добі лише 24 години, і щоб встигнути більше – потрібні надійні помічники. Наймолодший у команді Фонсеки – тридцятитрьохрічний аналітик Тіагу Леал.

Я займаюся детальним аналізом наших матчів та гри суперника У головного тренера дуже багато справ, про які він постійно думає. Помічники потрібні аби знаходити для тренера важливу інформацію, яку він через брак часу може не помітити. Паулу вже не раз говорив, що я працюю, як його очі. Він на 100% довіряє моїм словам, тому у мене немає права на помилку.

У матчі проти Зорі, як і зазвичай Тіягу Леал, не сидів на лаві для запасних, а стежив за футболом з трибун, де найкращий кут огляду.

Коли я на трибунах, бачу набагато більше. Це дозволяє мені зрозуміти, де знаходяться вільні зони, якими треба скористатися або які лишаємо ми. Вид згори дає повну картину, не дарма усі команди знімають відео саме звідти. Ніхто не робить це з поля, через обмежений огляд неможливо побачити усе.

Ще більше інформації дає технічне відео після матчів. Особливо прискіпливо розбирали програний поєдинок з Ромою.

Нам протистояла команда, яка вдома у ЛЧ не пропустила жодного м’яча. Рома в захисті грає дуже надійно, нам було складно атакувати. Такі матчі проходять з дуже великим емоційним навантаженням. Мінімальна помилка – це кінець! Ти вилетів. Наші хлопці, самі цього не розуміючи, не хотіли ризикувати. Вони боялися помилитися. Тренер ніяк не може на це вплинути. Це пов’язано з психологією. У голові гравців сиділа думка: «Ми не повинні помилитися». І це нормально, бо в чемпіонаті України ми не звикли  до такого темпу та пресингу, складно приймати правильні рішення. Абсолютно нормально, що у Лізі чемпіонів трапляються помилки, яких частіше за все ми не припускаємося у чемпіонаті України. ПЛ не ставить перед нами таких завдань.39:50 – 42:12 Якби Шахтар грав у чемпіонаті Англії, Іспанії чи Італії, то був би краще готовим виступати у Лізі Чемпіонів, ніж зараз. Це абсолютно логічно, я нічого не вигадую. В УПЛ ми не можемо показати усю свою силу, не знаємо свій реальний ліміт.

Ліміт перевіряється лише в кількох матчах у сезоні. Останнім часом Шахтарю дуже непросто грати із Зорею, звісно ніхто не забуває і про Динамо.

Динамо – це велика команда, навіть не обговорюється. Ніхто не знає чи вистачить нам 6 очок переваги аби стати чемпіонами. Буде важко, дуже важко! У минулому сезоні у нас було 13 очок переваги, зараз всього 6! Чемпіонат став складнішим, інтрига триматиметься до останнього. Для нас головне виграти чемпіонат – це першочергова ціль сезону, яку ми визначали з клубом та гравцями ще на початку шляху. Ліга Чемпіонів це екстра завдання. Там не було чого втрачати, ми тільки здобували.

Попри поразку від Роми про Фонсеку та його команду почали частіше говорити у Європі. Влітку контракт закінчується і логічно, що з’являються чутки. Найчастіше говорять про інтерес англійського Евертона.

Нам дуже подобається бути у Шахтарі. Про Україну ми можемо говорити тільки хороші речі. Буде дуже важко прийняти рішення, але зараз ми про це не думаємо, такі роздуми вб’ють нашу концентрацію. Закінчимо чемпіонат і приймемо найкраще рішення для клубу і нашого тренерського штабу.

Пауло Фонсека та його тренерський штаб потрапили в Україну у дуже непростий час. Варто визнати вони змогли адаптуватися до реалій: жити без власного стадіону, постійно бути у переїздах, але всеодно давати результат.

Якщо чесно, я майже відчуваю себе громадянином України. У вас є річ, яка мене дивує. Нещодавно говорив про це зі своїм другом. Ми живемо у місті головного суперника – Динамо. І ми дуже часто ходимо пішки у своїй екіпіровці по вулицях. Люди впізнають нас. Але за 1 рік і 9 місяців ми ніколи не відчували ніякого негативного ставлення чи агресії з боку вболівальників Динамо чи просто киян. В інших країнах фани всіляко ображають своїх суперників. Це вважається нормальним. Ми живемо у місті суперника, а відчуття ніби це наше місто. Люди нас чудово прийняли, просять автограф чи фото. Це показує інтелектуальні можливості і менталітет вашого народу. Такого немає в інших країнах. Там люди змішують футбол і особисте життя. Це абсурд. У Києві ми ніколи цього не відчували, ставлення прекрасне. Ми дуже це цінуємо.

Звісно, людяність річ прекрасна, але Фонсека та його помічники прагнуть зростати, як професіонали. Якщо Шахтар знову виграє чемпіонат – це буде ідеальним підсумком роботи тренерського штабу в Україні. За два роки вони виграли усе, на що реально претендували. Можливо, вже з наступного сезону Тіалу Леал аналізуватиме матчі топових чемпіонатів, і з трибун стежитиме за новою командою Пауло Фонсеки.