Вернидуб про майбутню команду. Повна версія інтерв’ю

Колишній наставник Зорі Юрій Вернидуб дав велике ексклюзивне інтерв’ю для ПРОФУТБОЛу, у якому розповів про свою довготривалу роботу в клубі.

– На душі неоднозначність. Все-таки 9 з половиною років відпрацював у клубі. Цей клуб залишиться в моєму серці на все життя, як то кажуть до моєї смерті. Я можу тільки хороші слова сказати на адресу всіх тих хлопців, з якими мені вдалося попрацювати. Тренерам, всьому клубу.

– Це життя. Настає той момент, коли треба йти. Треба підняти голову, зібратися д дуками. Трохи відпочити. Не довго, а трішечки. І крокувати далі.

Юрій Вернидуб залишив пост головного тренера @FCZoryaOfficial 😮Важко повірити, але це сталося ❗Тільки не кажіть, що ви не плачете 😭https://t.co/Iq9CfxrzW8 pic.twitter.com/OOuNOBxTiR

— FootballHub (@FootballHub_Ua) May 31, 2019

– Для мене цей чемпіонат був одним із найскладніших. У чому? Багато програвали, багато вигравали. Не було тієї стабільності, яка була раніше. Плюс, у нас завжди велика текучка футболістів. Хлопці, які проявляли себе, відразу ж йдуть, інші приходять. Повірте, це дуже складно. Може, і моя помилка, що я повернув багато хлопців, які вже були тут. Але я на них покладав великі надії. І до цього дня сподіваюся, що вони розкриються. Тому що ці футболісти гідні бути в Зорі. Навіть взяти того ж Пилипа Будківського: не пішло, один м’яч за весь час забив. Але я думаю, має пройти трохи часу, терпіння треба.

– Є багато молоді в Зорі. Талановитої. Бракує стабільності. І я, як тренер не зміг досягти тієї стабільності. 2-3 гри здорово грають, є результат, потім бах – провал. Чому? Хоча, дивишся по цифрам скільки за гру хто набігав, виклався. Всі цифри показували завжди на дуже хорошому рівні. Ось зараз останні матчі: якщо в першому таймі одні цифри, то в другому ми підвищували їх. Тобто, це говорить про те, що  команда була готова фізично непогано.

– Одна з найкращих перемог? Не забудуться ніколи матчі з тим Дніпром, який дійсно був Дніпром. Що при Рамосі, що при Маркевичу. Ми завжди складали їм хорошу конкуренцію і завжди билися від початку до кінця. І перевага була на нашому боці.

– Те, що не вистачило стабільності – так, це проблема. Треба ще більше працювати. На жаль, не забиваєш ти – забивають тобі. Таких матчів була величезна кількість. Це зіграло роль – мене підкосило психологічно і здоров’я стало просідати. Я розумів, що можна згоріти. Думаю, все ж таки після Лейпцига треба було зробити цей крок. Я був готовий до цього. Але відбулося те, що відбулося. Не можна шкодувати про те, що вже сталося. Треба думати, що все попереду і сподіватися на краще.

– Точка неповернення? Я це відчув, коли зі зборів прилетіли до Києва. Ніби всі добре налаштувалися, але 0:5 програвати?! Це для мене був сильний удар. А другий удар – півфінал Кубка. Проти Інгульця. Він мене добив.

– Чи провальним був цей сезон? Я сказав би провальний, якби стояло завдання зайняти 3 місце. У нас такого не було, ми щороку прагнемо просто потрапити до єврокубків. І ті гравці, які приходять, ми намагаємося їм вкласти до голови, що нас влаштовує 3 місце. Це хороші гроші для клубу, на які можна спокійно жити, працювати, отримувати ці гроші. Плюс, якщо ти когось продаєш щороку – це теж гроші. Давайте подивимося правді в очі – у нас непогані продажі. Але ми все одно в Лізі Європи, що з третього, що з другого раунду. Згадайте, як ми починали. Ми з першого раунду дійшли до плей-офф. Значить, може я нефартовий тренер, багато програємо.

– Я людина енергійна. Я не бачу, що вичерпав себе. І не розумію, коли люди так говорять. Можливо, потрібні деякі зміни. Це буде хороший сплеск для гравців. Нехай прийде новий тренер. Впевнений, що в нього все вийде. Повірте, треба трохи доукомплектувати команду. Те, заради чого я бився і сподівався, що це відбудеться.

– Як не дивно, зі мною увесь шлях пройшов капітан – Микита Каменюка. Я з ним розмовляв вчора. Сказав: Микита, головне не вішати ніс.  На це є причина, що він зараз менше грає. Микита після важкої травми, яку він отримав з Фенербахче – розрив зв’язок. Хоча він працює на повну. Зрозуміло, є молоде покоління – трохи швидше. Але Микита як був лідером, так він ним і залишиться. Йому тільки міцного здоров’я. Трохи підтягнути фізику, він це може, не такий він і старий.

– Багато хто каже, чому я повертав футболістів? А кого мені треба було брати? Аби кого? Цих людей я вже знав. Сподівався, вони прийдуть і допоможуть. Вони стали мудріше, сильніше. На жаль, не вийшло. Кожна людина може десь вгадати, а в дечому помилитися. Виходить, це моя помилка. Дійсно, прийшов час щось змінювати. Щось нове у житті відчути.

– Свого часу в мене були три хороших пропозиції. Я розумів, що у мене є контракт. Хоча це двічі було, коли пів року залишалося до кінця контракту… Розумів, що не можна було на пів дорозі кидати все. Тому що ми постійно боролися за третє місце. Що згадувати – сподіваюся, що будуть нові виклики. Нові пропозиції.

– Давайте не квапити події. Зараз на тиждень поїду відпочити. Треба проаналізувати минулий чемпіонат. Що було добре, що було погано. Робота буде, я думаю. Одне можу сказати – точно не буду аби куди бігти. Нехай це буде команда не багата, нехай вона бідна, нехай це країни, як ми звикли говорити п’ятого світу. Мені найважливіше, щоб перед командою стояли завдання і команда виконувала ці завдання.

Читайте також: Юрій Вернидуб розповів, що думає про Динамо і Хацкевича