Футболісту ліктем вибили ніс аж під око. Вправляв просто на полі
Автор Ірина Козюпа
У захисників більше зламані носи, рвані брови і розбиті голови. Нападники отримують по ногах.
Лікар Олімпіка Юрій Кривенко розповів FootballHub про травми, симуляції і залізних футболістів.
Юрій Віталійович 15 років у футболі. Працював у ФК Харків, алчевській Сталі і вже четвертий рік відповідає за здоров’я футболістів донецького клубу.
Гравці мають вміти надавати елементарну медичну допомогу, – каже Юрій Кривенко. – Наприклад, покласти футболіста на бік і дістати язика. Велика подяка гравцям, які можуть допомогти один одному. А там вже від швидкості лікаря залежить швидкість надання медичної допомоги. Найважливіше надати допомогу у перші секунди.
Рвану рану треба залишити у перші дві години. Чим швидше це зробити, тим швидше вона загоїться. І менше інфекції буде.
Як лікар команди дивиться матч?
Будь-яке зіткнення чи положення гравця нашої команди горизонтальніше, ніж потрібно, і ми з масажистом вже на ногах і готові бігти. Ти весь час у грі і дивишся за матчем. Так можна побачити сам біомеханізм травми і як вона трапилася. Футболіст сам підвернув ногу чи його вдарили в ногу? Це різні речі.
Інколи емоції так переповнюють, що підбігаєш до арбітрів і розказуєш, що суперник ліктем вдарив нашого гравця. Судді відповідають: «Лікарю, ви лікуєте? То лікуйте». Насправді, ми з суддями у хороших стосунках. Ми ж бачимо гру з одного ракурсу, головний арбітр з іншого, а його помічники ще з іншого. Якщо у нас введуть відеоповтори, то взагалі все стане зрозуміло.
Ти завжди вболіваєш за свою команду і своїх футболістів. Такими емоціями можна собі і нашкодити. Останнім часом взагалі стараюся відвертатися від своїх воріт, коли на них йде атака. Нерви не металеві.
Колись я працював у ФК Харків. В одному з матчів нам поставили сумнівний пенальті чи штрафний. Повертаюсь, а наш адміністратор лежить. Інсульт.
Чи є такі матчі, під час яких ви жодного разу не вибігаєте на поле?
Рідко, але бувають. Трапляється, що вибігаєш на поле один чи два рази. А буває і таке, що балончика із заморозкою не вистачає на гру.
В одному з матчів Олімпіка зіштовхнулися два нашы гравцы. Підбігаю і бачу, що в одного рвана рана від носа і до волосся. В іншого шкіра відірвана в області скроні. Ми показуємо, що заміна і швидко надаємо допомогу. Гравець, який виходив на поле, втратив свідомість, коли все це побачив. Можливо, крові ніколи не бачив.
Якось на тренуванні футболістові голову зашивали. 9 швів наклали.
Як ви сприймаєте своїх футболістів?
У першу чергу – це мої пацієнти. Я прихильник того, що якщо ти отримав травму, то треба лікуватися. Лікар має допомагати футболісту, а футболіст – лікарю. Мета одна – вилікуватися. Тоді вже треба плавно розпочинати тренувальний процес. Але реалії життя такі, що кожен гравець хоче якомога швидше відновитися. Хтось може недооцінювати ситуацію зі своєю травмою, старається якнайшвидше вийти на поле і отримує повторну травму. Однозначно, що на уколах грати не можна.
Взагалі?
Якщо якась мікротравма чи нездужання, то це одне. У кожного випадку є свої обмеження – 2-3 дні, тиждень, три тижні, півтора місяця, коли не можна тренуватися. Характер травми диктує все решту. Має бути взаємопорозуміння у трикутнику: лікар – футболіст – тренер. На щастя, життя зіштовхує мене з людьми, які завжди розуміють ситуацію і довіряють один одному. Ми постійно спілкуємося з головним тренером Романом Санжаром. Перед тренуванням завжди говоримо наставнику, хто готовий, а хто – ні.
Уколи знебюлюючого діють 3-4 години. У цей час футболіст не відчуває болю і грає розкуто. Але проблема нікуди не зникає. Можна переоцінити свій стан і тоді легке ушкодження може стати серйознішим. Інша річ, коли болить голова. Тоді можна дати таблетку і все буде добре.
Що у лікаря в сумці, коли він працює на матчі?
Там є все. Це Бермудський трикутник, як жіноча сумка. Насправді, все лежить під рукою. Футбол – це удари і забиті місця, тому у першу чергу потрібен охолоджуючий спрей. Також засоби першої медичної допомоги – інтубаційна трубка, дефібрилятор.
У голові лікаря має бути енциклопедія, як швидко надати медичну допомогу. Дуже швидко треба оцінити ситуацію, надати допомогу і вирішити, чи грає футболіст далі, чи ні.
Я оцінюю ситуацію візуально і клінічно, а сам гравець вже підтверджує чи готовий він продовжити гру. Має бути довіра між лікарем і футболістом.
Якщо трапляється рвана рана, то можна просто накласти скоби, швидко зашити, закріпити пов’язкою і футболіст може грати далі. Інший варіант – надавати допомогу вже у роздягальні.
У мене був випадок, коли гравцеві ліктем вибили ніс. Я підбігаю, а ніс у нього під оком. Я просто на полі його вправив. Він каже: «Віталійович, я далі гратиму». Я пластирем зафіксував і він дограв матч. Коли зробили знімки, то там не було вивиху. Все ідеально стало на свої місця. Футболіст був під таким адреналіном, що його можна було навіть не знеболювати.
Футболісти часто симулюють. Лікар одразу бачить, де обман, а де справжня травма?
Бувають легкі точкові удари бутсою, чи навіть шипом у нерв або судину. Одразу виникає гематома. Хоча візуально здається, що нічого серйозного. У нас був випадок з воротарем в ФК Харків. Один футбольний хуліган наступив на кисть руки. Голкіпер кричить, я підбігаю і заморожую йому руку. Він зіграв ще 25 хвилин. А потім ми ледве зняли рукавичку. У нього був перелом кисті.
Лікар не вибіжить на поле без дозволу арбітра. Якщо це зробити на свій власний розсуд, то можна жовту карточку отримати, штраф і все, що завгодно. Арбітр приймає рішення, що треба надати допомогу, а симулює футболіст чи ні… Різне буває. Мужній гравець впаде і терпітиме. Підбігаєш, а там розрив. Інший кричатиме, ніби йому ногу відірвало, а там лише забій.
Травми залежать від позиції на полі?
У захисників більше поламані носи, рвані брови і розбиті голови. Нападники теж отримують, але по ногах. Швидкісні гравці більше отримують травми м’язів і зв’язок. Хоч з цим і намагаються боротися, але ліктями розмахують усі.
Хто з футболістів на вашій практиці найкраще ставився до свого здоров’я?
Загалом, футболісти – це дуже мужні люди, для яких якісь дрібні удари чи забиті місця, то дрібнички. Приходять, коли вже щось серйозне. Футбол – один із найбільш травматичних видів спорту.
Гравець, який не боїться отримати травму, матиме їх мало. А футболіст, який боїться, може травмуватися навіть в якихось незначних зіткненнях. Він підсвідомо думає про травми.
Не отримує травм той, хто добре працює, правильно харчується, відновляється і вчасно проходить реабілітацію. Дехто вважає, що він молодий і у нього і так все добре. Недооцінка свого стану може мати негативні наслідки.
На зборах йде божевільне навантаження на всю систему і тут треба мати правильне ставлення до спорту.
Футболіст, який хоче чогось досягти, має правильно поводитися. Всюди – як на полі, так і у побуті.
Хто з гравців найбільш металевий?
Артем Федецький сильна людина. Віталій Кольцов і Андрій Богданов теж молодці. У захисті грають міцні хлопці.
Дуже поважаю Сергія Шестакова (виступає в Угорщині за Діошдьєр). Він читає багато літератури. В Угорщині вже за два тижні говорив на прес-конференції англійською мовою, хоча до цього її не знав. Купив якийсь угорський розмовник і так вчив. Він і рибалка, і перукар.
Моє побажання футболістам. Треба бути різносторонніми, а не тільки зацикленими на футболі. Гравець підкорить вищу планку, якщо любитиме футбол у собі, а не себе у футболі.
На третій день зборів наш французький новачок Максим Тейшейра заходить до мене, стає на ваги і каже: «Шесть, шесть, четыре». Він одразу почав вчити російську мову. Видно, що він отримує задоволення від футболу. На таких гравців приємно дивитися.
Що треба робити, щоб грати, як Златан Ібрагімович у 36 років?
Все залежить від способу життя. Мені сподобався Моха після оренди в Іспанії. Він став професійнышим. Я спілкуюся з Богдановим. Він каже, що кардинально переглянув своє життя і ставлення до футболу після переходу в гдинську Арку. Він став зовсім іншою людиною. Просто профі. У Польщі він почав правильно харчуватися і скинув вагу.
Зараз зовсім інше бачення футболу. Він став швидкісно-силовим. Зараз без тренажерного залу нікуди. Треба формувати силу і витривалість.