Коли виліт у Лігу Європи – закономірність

Автор Олександр Новак

Шахтар зіграв унічию із Ліоном та не зумів кваліфікуватися до плей-оф Ліги Чемпіонів. Гірники у ключовому матчі групового етапу не втримали переможний рахунок і закінчили боротьбу у групі F на третій позиції.

Про сам двобій із Ліоном (1:1) важко сказати, що рахунок на табло відображає реальну ситуацію на полі. Шахтар грав із меншою інтенсивністю, якщо у перші 15 хвилин цей показник був практично рівним, навіть незначну перевагу мали гірники, то надалі Ліон тотально переважав суперника.

Те, хто був ближчим до перемоги, яскраво ілюструє коефіцієнт xG (очікувані голи). Найближчим до взяття воріт у складі Шахтаря виявився Мораєс – 0,24. Тоді, як у складі Ліона одразу два гравці значно випередили за цим показником нападника Шахтаря, а Фекір поступився тільки 0,1. Інтенсивність вилилась в атаки. І не дивно, що значно більше часу біля чужих воріт, або ж на половині поля суперника проводив Ліон. Шалена перевага французів.

За кількістю і якістю ударів по воротах підопічні Женезіо теж переважали опонента. Шахтар мав перевагу у відсотку точних передач вперед і майже в ногу йшов з Ліоном у показнику поперечних пасів та їхньої ефективності. Але аргументи французів стали головними. Ліон набагато частіше доставляв м’яч у штрафний майданчик суперника: 26 проти 17 і робили це гості набагато ефективніше. Але головне – жодної ключової передачі від гравців Шахтаря за 90+ хвилин матчу.

За цю функцію мав відповідати Віктор Коваленко. Але півзахисник Шахтаря був помітний лише під час гімну Ліги Чемпіонів. 47 дій впродовж усього матчу – другий найгірший показник в команді. Першим у цьому став Давид Хочолава, однак його було замінено одразу по перерві, а Коваленко зіграв 85 хвилин. Лише 7 єдиноборств в атаці і 2 з них вдалі. Якщо додати до цього абсолютно інертну гру проти м’яча – повний провал. Лише 5 передач вперед (найгірший показник в команді) і 3 із просуванням м’яча (теж найгірший показник в команді). А це футболіст, що виконує функції десятки…

На загальній схемі передач Шахтаря помітно, що Коваленко дуже рідко брав участь в комбінаціях команди Фонсеки. Традиційно злагоджено діяла пара Ісмаїлі – Тайсон. Саме вони найчастіше взаємодіяли між собою – 39 передач. Варто відзначити не надто притаманну для гірників рису. Центральні оборонці дуже рідко перепасовувались між собою. З позитиву – те, що на відміну від гри проти Гоффенгайма, господарі мали можливість розігрувати вільні удари через пас. Адже підопічні Нагельсманна одразу високо розташовувались і позбавляли гірників цього тактичного прийому.

Ще один цікавий фактор – втрати м’яча. Шахтар дуже часто помилявся. Але найгірше для команди Фонсеки, що регулярно ці обрізки призводили до ударів по воротах Пятова. Бачимо, що чотири рази індивідуальні помилки гірників призводили до ударів від Ліона. Те, що гравці атаки часто втрачають м’яч – не новина, однак перебування у ТОП-4 центрального захисника є проблемою. Сергій Кривцов 11 разів обрізався у матчі з Ліоном.

У Ліона помилок було не набагато менше, але тільки одна із таких закінчилась ударом Шахтаря.

Не можна обійти увагою один із головних компонентів у футболі – боротьбу. Шахтар ледь не повністю програв центр поля + не мав жодної переваги у третій зоні поля. Звідси претензії ще до двох гравців: Майкона і Марлоса. Перший не здійснив жодного відбирання, хоч повинен був у цій ролі допомогати Степаненку і 6 разів втрачав м’яч на своїй половині поля – найбільше серед півзахисників. А другий був малоактивним і, непритаманно для себе, майже не обігрував. 3 спроби, з яких тільки 1 була вдалою. Лише двічі Марлос виконував передачі в останню третину поля.

Можна скільки завгодно нарікати на те, що десь не пощастило команді Фонсеки і не вдалось втримати перемогу у матчі на Олімпійському, в першій грі з Ліоном. Однак, ігрових проблем у Шахтаря дуже багато. І якщо команда ставить перед собою високі завдання у весняній стадії Ліги Європи, то необхідно їх вирішувати якнайшвидше.