Перемога на межі провалу. Статистичний аналіз

Автор Олександр Новак

Київське Динамо перемогло на виїзді Астану і гарантувало собі єврокубкову весну. Команда Олександра Хацкевича у надзвичайно складному матчі втримала мінімальну перевагу над чемпіоном Казахстану.

Господарі були неймовірно заряджені на позитивний результат у цій грі і лише дивом не зуміли жодного разу відзначитись. Астана в чотири рази більше била по воротах (!!!) суперника. Хоча із 21 спроби господарів лише 3 постріли влучили у площину воріт Бойка. Астана входить у п’ятірку команд, які виконують найбільшу кількість навісних передач. Матч із киянами винятком не став і господарі упродовж 90+ хвилин виконали 27 кросів проти 9 у Динамо. Попри простоту ігрового малюнку і вертикальну гру команда Бабаяна набрала вищий відсоток точності пасів, аніж український віце-чемпіон – 84% – 82%.

Якщо відверто, то увесь конструктив Динамо вмістився у дві атаки. Кияни 85% часу змушені були стримувати натхненний атакувальний порив Астани. Та найголовніше, що навіть контратаки біло-синім не вдавались. За увесь матч кияни лише двічі контратакували, однак жодна зі спроб не закінчилася ударом по воротах. Хоч тактично Астана – команда проста, однак те, що вони вміють робити – роблять досить ефективно. Ледь не тотальним було домінування підопічних Бабаяна за кількістю та точністю пасів із просуванням вперед: 90 (85% вдалих) – 71 (54% вдалих). Те ж саме стосується і довгих передач, хоч це було помітно і безпосередньо впродовж матчу.

Астана змусила Динамо багато відбиватися. Із перемінним успіхом команді Хацкевича вдавалося стримувати атаки господарів. Частіше допомагало те, що рівень індивідуальної та виконавської майстерності у футболістів Астани не надто високий. Роботи центральним захисникам вистачало, особливо на другому поверсі. І той факт, що більше 50% повітряних дуелей залишилось за гравцями української команди, є ложкою меду у загальній картині матчу.

Дещо випав із такої атлетичної боротьби Микола Шапаренко. Десятка Динамо практично не допомагав команді в захисті. Він двічі вступав у відбір, але безуспішно. Більше того, Шапаренко – єдиний гравець у складі Динамо, який жодного разу не вступив у верхову боротьбу. В плані конструктиву у 10-го номера були проблеми не менші, ніж в усієї команди.

Повна протилежність Шапаренку – Бурда. Центральний захисник провів відмінний поєдинок. Він же у першому таймі виніс м’яч із порожніх воріт. Микита 6 разів підчищав поблизу власного штрафного майданчика. У 3 із 4 ситуацій Бурда вдало грав у відборі і набрав 87% у графі точних передач. Більше за центрального захисника у Динамо відбирали лише Че Че і Шепелєв – по 4 вдалі спроби. Втім, якщо порівнювати обидві команди, то Астана більше і успішніше грала на руйнування.

Відзначимо великий об’єм роботи, виконаний Шепелєвим. Він чи не найбільше із гравців Динамо зустрічався з м’ячем – 74 дотики, більше виконав тільки Кенджора. Саме Шепелєв віддавав найточніші передачі у складі киян – 95% (!!!). Володимир двічі вдало обіграв суперників і виконав стільки ж забігань із м’ячем. Ось у чому Шепелєву дещо бракувало холоднокровності, так це у грі на своїй половині поля. На рахунку Шепелєва аж 5 втрат м’яча на власній частині поля + лише одне вигране єдиноборство із дев’яти.

В цілому матч у Казахстані можна віднести до когорти тих, які хотілося б найшвидше забути. На щастя для Динамо, цей вояж на штучний газон і гра з командою, яка сповідує силовий футбол, завершилися на позитивній ноті. Але чи щаститиме так завжди?