Вішай Шрівадданапрабха. Президент футбольної казки
Автор Віктор Шаблієнко
Історія про нетипового мільярдера, який дозволив світу знову вірити, що гроші не грають у футбол.
Загинув Вішай Шрівадданапрабха. Президент Лестер Сіті розбився на власному гелікоптері після домашнього матчу його команди з Вест Гемом. За попередньою версією відмовив один із гвинтів, через що пілот втратив керування і гелікоптер впав на парковку. Всі, хто був у кабіні, загинули.
Вішай Шрівадданапрабха – тайський мільярдер, який заробив свій статок завдяки всіма улюбленим магазинам безмитної торгівлі (дюті фрі в аеропортах). Він, як і багато інших азійських мільярдерів, вирішив вкласти кошти у футбол, придбавши англійський клуб із міста Лестер. Це рішення змінило не тільки футбольний клуб Лестер Сіті, а і все місто.
Вішай став спонсором команди у 2010 році, а в лютому 2011 став повноцінним власником, придбавши клуб за 50 мільйонів доларів. Але його любов до Лестера народилася набагато раніше. У далекому 1997 році він вперше побував на футбольному матчі і став свідком однієї із найдраматичніших фінальних зустрічей Кубка Футбольної Ліги. В тому поєдинку на Вемблі Лестер грав проти Мідлсбро і врятувався аж на 118 хвилині завдяки голу Гескі. А відкрив рахунок у тій зустрічі екс-тренер київського Арсенала Фабріціо Раванеллі, забивши за Мідлсбро на 95 хвилині. В матчі-переграванні єдиний м’яч був забитий у першому екстра-таймі і Лестер Сіті вдруге у своїй історії виграв цей трофей.
Після того, як тайський мільярдер придбав клуб, він не вчинив так, як більшість товстосумів, що прийшли у футбол. Він не став витрачати купу грошей, а спробував знайти інший шлях. Шлях Шрівадданапрабха був побудований на довірі. Президент довірився Найджелу Пірсону і дав йому час на побудову команди, яка підніметься із Чемпіоншипу до Прем’єр-Ліги. Він продовжував довіряти навіть тоді, коли до нього прийшли з пропозицією придбати за 1 мільйон фунтів напівпрофесіонала, який не приховує, що любить випити пива. Цим поціновувачем легкого алкоголю, в якого треба було повірити, був Джеймі Варді.
За сезон до цього в команду прийшов Каспер Шмейхель, який після дубля Манчестер Сіті вважавася типовим сином зіркового футболіста, який не володіє ніяким особливим талантом, крім відомого прізвища. Але в Лестері в нього повірили.
Пірсону знадобилися 3 сезони, щоб підняти Лестер до еліти. Але вже в першому сезоні команді довелося рятуватися і тільки дивовижний фінішний спурт врятував Лисів від вильоту. Добре себе проявив Варді і ще один діамант, якого знайшли в нетрях футбольної Європи – Ріяд Марез. Алжирця купили із Гавра, який грав у Лізі 2, за 400 тисяч євро і, розкачавшись за півсезону у Чемпіоншипі, Марез продемонстрував всі свої найкращі якості наступного сезону в АПЛ.
Здавалося, що рецепт для президента був простим, але влітку 2015 року Шрівадданапрабха вдався до радикальної зміни вектору в команді. За підсумками сезону було звільнено Найджела Пірсона і призначено нового головного тренера, яким став Клаудіо Раньєрі. Кажуть, що президент вдався до такого рішення не через амбіції Раньєрі чи ще щось, а через стосунки Пірсона з гравцями, персоналом та уболівальниками.
Як виявилося менш ніж за рік, Вішай не прогадав. За футбольною казкою Лестер Сіті стежив весь світ і, коли Тоттенгем розійшовся миром з Челсі за два тури до завершення сезону 2015/2016 і стало ясно, що Лестер достроково гарантує собі чемпіонський титул, то переможно руки скинули догори не тільки фанати чи гравці Лестера, а й всі, хто сумував за футболом до ери великого бізнесу.
Лестер переміг, а президент не забув про своїх улюбленців, подарувавши всім гравцям команди того сезону по новенькому БМВ у клубних кольорах.
Вішай Шрівадданапрабха став не просто президентом футбольного клубу. Він став батьком великої футбольної сім’ї, яка в собі втілила мрію мільйонів прихильників найкращої гри у світі.