Футбольний на голову. Ігор Йовічевич

Ігор Йовічевич – новий герой рубрики Футбольний на Голову!

Колишній тренер Карпат про дружбу із Андрієм Шевченком та Лукою Модричем, Вісенте дель Боске та левів-вегетаріанців.

Про збірну Хорватії на ЧС-2018:

Низький уклін і велика подяка команді. Вихід у фінал – це великий подвиг і неймовірний результат. Навіть не знаю, коли таке знову буде. Фінал проти Франції дивився у Хорватії. Зараз я працюю у Динамо Загреб. Атмосфера утричі була кращою, ніж у 1998 році, коли збірна зайняла третє місце на ЧС. На вулиці вийшло близько мільйона людей.

Про фанатів Карпат:

Вегетаріанцями нас не називали. А от вівці були. Коли граєш погано, то фанати карають трохи. Що може бути гірше за «вівців»? Байдужість – це найгірше. А вболівальники хочуть, щоб команда грала краще, тому і вимагають.

Про Даріо Срну:

Ми на зв’язку з ним. Даріо знав, що я в Україні і бажав успішно захистити диплом. Срна зі своєю інтелігенцією ще може спокійно чотири роки грати в італійському футболі.

Про Йерко Леко:

Він мій друг і земляк. Але з ним були жорсткі єдиноборства. Він бив і своїх, і чужих. Він був бійцем. Під час матчу міг навіть руки не подати, а після – знову друзі.

Про Реал:

В Мадриді місяць грав під іншим прізвищем. Мене викрив журналіст Marca. Наступного дня був на першій сторінці газети. Писали, що золота дитина зараз в Реалі. Перед тим ми грали на чемпіонаті Європи U-18 у Берліні. Дель Боске мене вже записав собі у книжку. У той час я майже підписав контракт з Вероною. Але поїхав у Реал. За тиждень зіграв три матчі. Всім сподобався. Зі мною підписали контракт на 5 років. Батьку запропонували роботу у футбольній школі. А інше ім’я довелося взяти через якісь бюрократичні речі. Ім’я взяв у свого друга.

Про тренерські курси разом з Андрієм Шевченком:

Рік, який ми пройшли разом, був дуже важливим. Я слідкував за його футбольною кар’єрою. Можу сказати, що він навіть краща людина, ніж футболіст.

Те саме можу сказати про Луку Модрича. Я йому сказав про це. Ми товаришуємо. Я вітаю його із Золотим м’ячем. Андрій Миколайович теж вигравав цю нагороду. Ми разом навчалися на курсах, обмінювалися думками. Я бачив його залізний характер. Я відразу зрозумів, що він стане тренером, який управлятиме командою і гравці будуть йому вірити. В нього є дар переконання. Люди вірять йому. Також він зумів зібрати кваліфікованих помічників. Це зробить з нього ще кращого тренера.

Я радий, що йому і збірній України йде настільки добре. Хотілося б попросити вболівальників підтримати легенду і такого кваліфікованого тренера.

Про себе:

Моя основна мета – не слава чи гроші. Я просто хочу бути кращим, ніж вчора. Я хочу вдосконалити себе і йти крок за кроком.

Про чемпіонат України:

Після Карпат я працював у словенському Цельє. Український футбол навіть зараз набагато міцніший за словенський. Шість чи сім років тому чемпіонат України був у топ-6 ліг Європи. Це був дуже сильний чемпіонат з кваліфікованими футболістами. Зрозуміло, що зараз стільки грошей немає. Але це шанс для молодих гравців грати і розвиватися. А найбільшу користь має збірна України, яка тепер може розраховувати на талановитих гравців.

Ну дуже класний випуск #FOOTNAGOL #ФУТНАГОЛ