Ті, що вбили мого дідуся. Лука Модрич — лист із дитинства

Одного дня вчителька попросила третьокласників написати твір про подію, яка викликає у них найсильніші емоції. Малий блондин на ім’я Лука написав те, чого вчителька Майя Грбич ніколи не забуде.

Домашню роботу хлопець назвав Передбачення майбутнього. Вгорі аркуша він написав дату 15 лютого 1995 року. Майя Грбич, вчителька хлопчика, зберегла цей твір у своєму архіві. За декілька десятків років вона показала текст твору хорватським медіа:

Хоча я ще маленький, але вже пережив багато страху. Я повільно забуваю про страх війни і вибухи гранат. Ніколи не забуду, що сталося чотири роки тому, коли четники вбили мого діда, якого я дуже любив. Усі плакали, і я не міг зрозуміти, що мій улюблений дідусь пішов. Я запитав себе, чи можуть люди, відповідальні за це, бути людьми. Ті, через кого ми змушені були залишити власну домівку…

Четники — це сербські повстанці. За тиждень до Різдва 1991 року чотири четники в поліцейській формі недалеко від села Затон Обровацкі схопили чоловіка, який випасав кіз. Його звинуватили у тому, що він нібито здав інформацію про сербські позиції хорватам. Четники застрелили діда Луки та ще 4-х осіб пострілами у потилицю. Їхні закривавлені тіла залишили на показ усім.

Дідуся Луки Модрича вбили за 100 метрів від дому. Хлопцеві було тоді 6 років. Батько Стіпе та мати Радойка працювали, тому Лука багато часу проводив із дідусем, допомагаючи йому по господарству.

When he was 6, his grandfather was shot. He & his family became refugees, living in a war zone. He grew up with the noise of grenades and bombs… Coaches said he was too skinny and too shy to play football ❌Luka Modrić won the #BallonDor 👏🇭🇷 #NeverGiveUp #WednesdayMotivation pic.twitter.com/vec4zUXYQu

— Ngango Elican 🇷🇼 (@elicanngango) December 5, 2018

У 1990-му році до села Луки завітав відомий хорватський документаліст Павел Баленович, щоб зняти фільм про вовків, які нападали на стада кіз. Баленович оселився у Модричів і саме тоді зняв 5-річного Луку, який гнав кіз по горах. Багато років цей матеріал пролежав у архіві і Баленович навіть не підозрював, що зняв дитинство майбутнього видатного футболіста. Лише перед Чемпіонатом Світу-2018 це відео потрапило до інтернету, де одразу стало хітом.

Коли вибухнула війна серби зайняли село і зробили його територією Республіки Сербської Країни (проіснувала до 1995 року). Дім Модричів спалили, а сама родина була змушена тікати до міста Задара. Вони оселилися у готелі для біженців. Лука пішов до школи, де його вчителькою була Майя Грбич. Пізніше вона згадувала про нього:

Був тихим і змученим хлопцем. Його очі про все говорять. Не пам’ятаю, щоб він сміявся і жартував.

За перші серйозні зароблені гроші Лука Модрич купив не машину чи коштовності. Він подарував батькам будинок.

А його дідуся звали Лука Модрич.

Читайте також: Куба Блащиковський – людина із зіркою на серці.