Інтер Моурінью, який виграв требл. Де вони зараз?

Автор Нікіта Дмитрулін

Зараз міланський Інтер повернувся в Лігу чемпіонів і грає проти Барселони. А вісім років тому ці команди грали у півфіналі Ліги Чемпіонів. Тоді італійці виявилися сильнішими та вийшли до фіналу, де обіграли Баварію і стали тріумфаторами турніру.

Згадаємо шлях Інтера до перемоги: У группі Інтер посів друге місце після Барселони, залишивши позаду Рубін та Динамо. У плей-оф неро-адзуррі обіграли Челсі, ЦСКА та Барселону. А у фіналі були сильніші за Баварію.

Інтер Моурінью – остання італійська команда, яка вигравала Лігу Чемпіонів. Після цієї перемоги міланці здобули тільки 1 трофей і лише двічі до нинішнього сезону грали у Лізі чемпіонів. FootballHub згадує ту легендарну команду Жозе Моурінью.

Жуліо Сезар (нині – 39 років)

Після Інтера бразильський кіпер пограв у Квінз Парк Рейнджерс, разом з яким вилетів до Чемпіоншипу. Потім трішки заробив у МЛС за Торонто. Встиг виграти три чемпіонати Португалії з Бенфікою.

У квітні 2018 завершив кар’єру у рідному Фламенго. Зараз активно подорожує та насолоджується життям. Нещодавно в інтерв’ю Сезар зізнався, що Моурінью дуже любив його висміювати, і це дуже мотивувало кіпера. «Ти найкращий воротар у світі, але сьогодні ти схожий на воротаря Серії С», – один із приколів Жозе.

Майкон (37 років)

Швидкість та точні передачі – сильні сторони бразильського захисника. Він забив важливий м’яч Барселоні у півфіналі. Після Італії переїхав до Манчестер Сіті, але постійні травми завадили йому показати свій рівень. Майкон повернувся до Італії, але цього разу в Рим. У Ромі бразилець зумів повернути свою найкращу форму. Закінчив кар’єру у січні 2018 у бразильському Аваї. Нині він – експерт на бразильському телебаченні.

Декілька років тому нападник Яніс Зіку, котрий був у Інтері три роки але не зіграв жодного матчу, сказав, що Майкон регулярно приходив п’яним на тренування. Бразильський захисник відповів, що це брехня, і він судитиметься із Зіку.

Вальтер Самуель (40 років)

Справжня стіна в центрі захисту тієї команди. Саме його гол врятував Інтер від домашньої поразки проти Динамо. Був у команді до 2014 року. Після цього пограв у Базелі, з яким двічі здобув золото чемпіонату Швейцарії.

Закінчив кар’єру у 2016 році. Але з футболу і не думав йти. Спочатку він працював технічним директором в Інтері. Потім був помічником головного тренера Лугано, а зараз входить до тренерського штабу збірної Аргентини.

Лусіо (40 років)

Страшний сон усіх нападників, які грали проти Інтера. У 2012 неочікувано перейшов до Ювентуса, за який провів лише 4 матчі і повернувся до рідної Бразилії. Пограв за Сан-Паулу та Палмейрас, а потім поїхав досліджувати Індію. Після цього рік відпочивав. Але кар’єру не завершив.

У квітні 2018 приєднався до команди Бразильєнсе, яка виступає у бразильській Серії Д.

Крістіан Ківу (37 років)

Надійний лівий захисник. Напевно, всі пам’ятають шолом, в якому він грав. У переможній Лізі чемпіонів він був основним гравцем (окрім 1/8 та 1/4 фіналу). Грав за Інтер до самого кінця своєї кар’єри, 2014 року.

Посідав посаду аналітика в УЄФА. Наразі тренує дітей в Інтері U-14. І у нього вже є успіхи у тренерському ремеслі. Ківу двічі виграв дитячі турніри з міланською командою.

Хав’єр Занетті (45 років)

Здавалося, що він гратиме вічно. Капітан, який виступав за Інтер 19 років. З неро-адзуррі він виграв усе, що тільки можна. Загалом 17 трофеїв. У 2014 закінчив кар’єру гравця і став віце-президентом міланської команди.

Його головним завданням стало повернення Інтера на високі позиції в Італії та Європі. Можна говорити, що поступово йому це вдається – до Ліги чемпіонів команда повернулася.

Деян Станкович (40 років)

Один із нічних жахів Станіслава Богуша. Станкович забивав екс-воротарю Динамо у міланському матчі. Людина, яка вміла все на полі. Віддати точний пас – без питань, відібрати м’яч у Мессі – варіант, забити з центра поля –  все можливо. Серб 9 років грав за Інтер, поки у 2013 не завершив кар’єру.

Він вирішив стати тренером. Спочатку був помічником Андреа Страмаччоні в Удінезе, а потім у Манчіні в Інтері. Нині працює в УЄФА, обіймає посаду консультанта з питань молодіжного сектора.

Тьяго Мотта (36 років)

Прийшов в Інтер разом із Міліто з Дженоа. Мотта одразу став важливим гравцем у міланській команді. Італо-бразилець постійно конкурував за місце у старті з Камб’яссо та Станковичем. І користь команді приніс. У 2012 році він перейшов до ПСЖ, з яким за 6 років здобув 16 трофеїв.

У травні 2018 року закінчив кар’єру і став тренувати U-19 ПСЖ. Він навіть сказав, що у нього тепер нова мрія – у майбутньому тренувати основну команду парижан. Нещодавно разом із Канаварро, Пірло та Батістутою закінчив тренерські курси у Коверчано і отримав тренерську ліцензію. Тепер Мотта може тренувати команди Серії С і бути помічником тренера у командах Серії Б та А.

Естебан Камб’яссо  (38 років)

Дуже важливий гравець у команді Моурінью. Його гол у ворота Челсі допоміг Інтеру пройти до 1/4 фіналу Ліги чемпіонів. У 2014 перейшов до Лестера: лиси зберегли місце в АПЛ, аргентинець був визнаний найкращим гравцем сезону в клубі. Якби він ще бодай на рік залишився у Лестері, то став би чемпіоном Англії. Але аргентинець перебрався до Олімпіакоса і виграв два чемпіонати Греції.

На останньому Чемпіонаті світу був асистентом Хосе Пекермана у збірній Колумбії. Зараз працює експертом на італійському телебаченні.

Веслі Снайдер (34 роки)

Напевно, ключовий гравець того Інтера. Двигун усіх атак, головний диригент команди. Він так і не отримав Золотий м’яч того сезону, ба більше – навіть до трійки не увійшов. І після того, як Моурінью залишив команду, кар’єра Снайдера пішла вниз. Він постійно отримував травми і ніяк не міг повернутися на пік форми. Та й загальний рівень команди також знизився. І Снайдер перейшов до Галатасарая. За 4 роки у Туреччині він зіграв та забив набагато більше, ніж за Інтер. Після цього вирушив до Франції, де провів 8 матчів за Ніццу.

Нині дограє у чемпіонаті Катару…

Самюель Ето’о (37 років)

Єдиний гравець в історії, що робив требл двічі поспіль із різними командами. Він був лідером Барселони і став своїм в Інтері. Навіть після відходу Моурінью він ще сезон тягнув команду. Але лише рік. Після цього камерунець почав мандрувати світом. Спочатку він прийняв щедру пропозицію від Анжі та став найвисокооплачуванішим гравцем світу. Після того були Челсі, Евертон, Сампдорія, Антальяспор і Коньяспор. У Антальяспорі був момент, коли він виконував одразу дві функції: грав і тренував.

Ето’О досі бігає у футбол у Катарі і працює амбасадором Ла-Ліги.

Дієго Міліто (39 років)

Творець золотого требла Інтера. Він забив переможний м’яч Ромі у фіналі Кубка Італії, Сієні – у вирішальному матчі Серії А, і поклав дубль Баварії у фіналі Ліги чемпіонів. Він, як і Снайдер, навіть не потрапив до трійки претендентів на Золотий м’яч. Міліто теж став жертвою кризи команди, і його результативність в наступних сезонах також знизилась. А ще були травми. Багато травм…

У 2014-му повернувся до рідного аргентинського Расинга і допоміг команді здобути чемпіонство. У 2016-му закінчив кар’єру. Казав, що планує тренувати. Нещодавно Міліто зауважив, що для нього Моурінью – один із найкращих тренерів, з яким доводилось працювати. Краще лише Марсело Б’єлса, який викликав Міліто до збірної Аргентини та навчив багатьом тактичним та технічним моментам.

Маріо Балотеллі (28 років)

Один із найскандальніших гравців того Інтера. Сам Моурінью за декілька років сказав: «Я можу написати книгу на 200 сторінок про свій час в Інтері з Маріо. І це буде не драма, а комедія».

Жозе також згадав кумедну історію: «Коли ми грали з Рубіном у Казані, у мене взагалі не було нападників, лише Маріо. Наприкінці першого тайму він отримав жовту картку. У перерві я витратив 14 хвилин із 15, щоб якось вплинути на нього. Я сказав йому, що більше нападників немає, лише він один. Попросив не реагувати на провокації, на брудну гру, нікого не чіпати. На самому початку другої половини він отримав другу жовту картку…»

Попри все, Балотеллі був важливим гравцем для Інтера, наприклад, він забив важливий м’яч у другому матчі з Рубіном, який вивів команду до 1/8. Він покинув Інтер разом з Моурінью, щоправда перейшов не до Реала, а у Манчестер Сіті. Маріо постійно потрапляв у скандальні новини: бійка з Манчіні, алергія на манішку в матчі з Динамо, стріляв у гравця молодіжної команди і ледь не спалив власну домівку. Але забивав він багато. Тоді ж він отримав нагороду Golden Boy, і сказав, що краще нього лише Мессі. Із Сіті він здобув перше для команди (з 1968 року) чемпіонство в Англії. Але керівництво все рівно вирішило позбутися Маріо. Він повернувся до Італії, але не у рідний Інтер, а до лютого ворога ­– в Мілан. І Балотеллі вдалося реанімувати кар’єру. Але Мілан не потрапляв у єврокубки і італієць знову вирішив шукати кращої долі в Англії.

У Ліверпулі він провалився. Повернувся до Мілана і там не заграв. Влітку 2016 перейшов до Ніцци і знову відчув ренесанс. Багато забивав і допоміг команді потрапити до кваліфікації Ліги чемпіонів. Навіть став найкращим бомбардиром команди у 21-му столітті. Але цього сезону старий-добрий Маріо Балотеллі повернувся…

Повернувся у розташування команди, маючи 12 кілограмів зайвої ваги.

Марко Матерацці (45 років)

В часи Моурінью скандальний захисник більше лікувався, аніж грав. Можливо, його тримали більше, як символ команди, як ветерана, який мав великий авторитет у роздягальні. Матерацці назвав Моурінью одним із найкращих тренерів, з яким працював. «Завдяки йому я виграв все, що тільки можна. Коли він тільки прийшов в Інтер, я думав піти з команди, але Жозе підійшов до мене та сказав: Я чекаю на тебе, щоб ми разом почали перемагати».

А пам’ятаєте, як вони удвох ридали після переможного фіналу на Бернабеу? Це були сльози справжніх чоловіків. Матерацці пізніше сказав, що вони з Моурінью назавжди залишилися друзями.

Влітку 2011 Марко посварився з Леонардо, який тоді очолював Інтер, та залишив команду. Потім пішов навчатися на тренера, отримав ліцензію PRO. І майже 3 роки був граючим тренером в Індії у клубі Ченнаїн, де також грали Неста, Сільвестр та Елано. Наразі просто відпочиває.

Горан Пандев (35 років)

Один з головних гравців ротації у тій команді. Чудово виконував стандарти, мав дуже потужний та точний удар, нерідко асистував партнерам, забив декілька важливих м’ячів. У 2011 перейшов у Наполі, з яким здобув два Кубка Італії. Після цього провалився у Галатасараї.

А з 2015-го грає у Дженоа. За 3 роки – 14 м’ячів. Але він ніколи не вирізнявся саме результативністю.

Іван Кордоба (42 роки)

Того тріумфального сезону колумбієць не був основним гравцем Інтера. У Лізі чемпіонів провів лише два матчі, а у Серії А був гравцем ротації. Завершив кар’єру у 2012 році, після 12 сезонів на Сан-Сіро.

Потім працював у Інтері спортивним менеджером. Кордоба контактував зі спонсорами, відповідав за взаємодію між вболівальниками, журналістами та гравцями Інтера. Паралельно навчався на тренера. Але через проблеми зі здоров’ям закінчив із цим. Кордоба відкрив у центрі Мілана спортивну агенцію для молодих гравців із Південної Америки.

Cаллі Мунтарі (34 роки)

Один із тих, хто не дуже багато часу проводив на полі, але завжди відпрацьовував на повну. Мунтарі не був важливим гравцем у Інтері, але точно не був зайвим.

Як і Балотеллі, він спробував себе у команді ворога, в Мілані. Пограв у Катарі. Останнім його клубом був Депортиво. Наразі Мунтарі без клубу.

Жозе Моурінью (55 років)

Він виграв Чемпіонат та Кубок Іспанії з Реалом. Повернувся до Челсі і виграв АПЛ. Прийшов у Манчестер Юнайтед та переміг у Лізі Європи. Але з усіх команд він йшов зі скандалами.

Зараз португалець тренує МЮ, і з кожним туром розмови про його звільнення лише посилюються.

Також за Інтер того переможного сезону грали: Рикардо Куарежма, Марко Арнаутович, Макдональд Маріга, Франческо Тольдо та Давіде Сантон.

З усіх гравців Інтера сезону 2009/10 жоден більше не виграв Лігу чемпіонів.